Створення великих мовних моделей принципово покращило якість автоматичного перекладу та створило масовий доступ до відповідних інструментів у всьому цивілізованому світі. Ці досягнення прогресу збіглися за часом із початком повномасштабної військової агресії Росії в Україні. У результаті виникає і поширюється явище, яке можна охарактеризувати як академічне мародерство. Про це у сьогоднішньому випуску Плагіат-навігатора.

Дев’ятнадцятий нарис із циклу «Творці» присвячений Феодосію Григоровичу Добржанському — видатному генетику та еволюціоністу. Він народився у місті Немирів в Україні. Працював у знаменитій лабораторії Томаса Моргана у Калтесі. Був професором Колумбійського та Рокфеллерівського університетів. Разом з RASA (Russian-American Science Association) T-invariant продовжує публікацію серії біографічних нарисів «Творці».

У 2015 році в архівах Товариства Макса Планка, однієї з провідних наукових організацій Німеччини та світу, виявили зразки людського мозку, отримані злочинним шляхом у 40-х роках минулого століття. 2020 року стало відомо, як Кільський інститут світової економіки допомагав вермахту у захопленні Європи, а 2022-го Університет ім. Гумбольдта опублікував дослідження про те, як у його стінах вчені планували військові злочини. Чому сьогодні, через 80 років після закінчення Другої світової війни і падіння режиму націонал-соціалістів, що її розв’язав, німецька наука, як і раніше, відкриває страшні сторінки свого минулого? Чи можна стати співучасником злочину, не вбиваючи, а лише оптимізуючи військову економіку, заохочуючи хибну науку, штампуючи ангажовані дослідження, заявляючи при цьому, що наука поза політикою? Про це у матеріалі кандидата економічних наук, германістки Наталії Супян.

T-invariant, співзасновник сайту Дисернет Андрій Ростовцев та координаторка проектів спільноти Лариса Меліхова запускають «Плагіат-навігатор». На прикладі окремих кейсів міжнародного наукового плагіату можна побачити, як виглядає імітація академічної діяльності у планетарному масштабі. У першому випуску — розповідь про китайського вченого, який захистив у Харкові дисертацію, що фактично складається з перекладених українською мовою двох російськомовних робіт.